Історія компанії


30 квітня. 14.00. Учасники першої передачі Дніпропетровської студії телебачення (зліва направо): директор студії М.Т.Горяний, звукорежисер Микола Дібрівний, телеоператор Леонід Плещенко, режисер з Харківської студії (прізвище не встановлено), перший диктор Наталя Нікітіна, асистент режисера Станіслав Поцюченко, пом. режисера Євгенія Северіна, працівник адмінгрупи Юхим Юманський, кіномеханік Володимир Демченко…” Це підпис під знімком, який зберігається в музеї ДОДТРК.

Тож саме 30 квітня 1958 року було започатковане Дніпропетровське телебачення - офіційне та професійне, бо до цього то було телебачення   напівофіційне, аматорське. А о 17-00 того ж дня в ефірі телеканалу вперше зявилася телевізійна заставка „Показує Дніпропетровськ”. Слово тоді надали голові Дніпропетровського міського виконавчого комітету М.Гавриленку, який привітав жителів міста та області із такою значною подією як початок регулярних телевізійних передач Дніпропетровського телецентру. 

Левову частку програм складали художні, документальні, науково-популярні, мультиплікаційні фільми й кіноконцерти. 

У липні 58-го виходе в ефір перша передача для дітей, а невдовзі й перший концерт художньої самодіяльності.





Зявляються й випуски новин. Влітку того ж року починають транслювати вистави. Про перші з них досі ходять легенди.

Справа в тому, що головний павільйон ще не був добудований – йшов монтаж освітлювального обладнання. Передачі велися з малої („дикторської”) студії. Там ледь розверталася й одна камера. Однак трупи МХАТ та Центрального театру ляльок, які гастролювали в Дніпропетровську, погодилися видавати спектаклі з крихітного приміщення.


Наприкінці 1958-го року добудовують основний павільйон площею 300 квадратних метрів. Це значно розширило творчі та технічні можливості роботи піонерів ТБ нашого краю. У 1985 році хтось із молодих тележурналісток запропонував провести годинну телепередачу без попереднього запису, тобто у режимі „прямий ефір”. Підтвердилася одвічна істина – нове – то добре забуте старе - починалося ж телебачення з „прямого” ефіру.

Проходять роки, десятиліття, змінюються покоління телевізійників. Однак ті, хто став за телекамери та взяв у руки мікрофони намагаються робити цікаві різножанрові програми та внести свій вклад у розвиток телебачення.

За матеріалами книги І.Г.Мащенко" Телебачення України", том перший "Телебачення de fakto".