четвер, 18 травня 2017 р.

Вигнані з власних домівок

   До сімдесят третьої річниці депортації кримських татар з їхньої малої батьківщини – Криму,  у Дніпрі зібралися за круглим столом облдержадміністрації. Говорили, як про лихо, що випало на долю цих людей у сорок четвертому, так і про біду, що прийшла до них у дві тисячі чотирнадцятому з анексією Криму.
   Були вигнані з власних домівок. На збори – кілька годин. Із собою – не більше восьми кілограмів речей на родину. Тисячі вбитих та довгі поневіряння живих і лише через десятки років знаття клейма «зрадник» і можливість повернутися додому.
   Віршем розпочали зустріч з приводу сімдесят третьої річниці депортації кримських татар з їхньої малої батьківщини Криму. Тоді, у травні сорок четвертого, за наказом Сталіна, покинути рідні домівки, начебто за зраду батьківщині та співпрацю з фашистами, мусили більше двохсот двадцяти восьми тисяч людей. Більша частина з них –кримські татари.
   Заспівали у залі і пісню Джамали – присвячену тим жахливим подіям сорок четвертого. Саме ця композиція зачепила серця тисяч людей і принесла співачці та Україні перемогу на Євробаченні дві тисячі шістнадцятого року.
   Бабусі та дідусі Халіла, тоді ще маленькі діти, були серед депортованих кримських татар. Продовжити життя після того мусили в Узбекистані з тавром «зрадники». Повернутися додому вдалося через довгі роки і то з труднощами. Рідні Халіла і нині мешкають в окупованому   Криму. Та ситуація там, підкреслює, надзвичайно складна.
   Тисячі людей, в тому числі  і кримських татар, знову змушені тікати з рідної землі. Та не всі готові покинути малу батьківщину, повернутися до якої було так важко у минулому.