середа, 24 лютого 2016 р.

В обіймах рідних та близьких.

   Четверо українських військових повернулися з полону у сепаратистів. Двоє з них – дніпропетровці.
   Олександр і Ратибор діляться, весь час поки друг був в полоні - місця собі не знаходили. Як у нього справи – знали лише зі слів батьків хлопця. Але вірили, що він таки повернеться додому. І ось цей день настав.
   Чекають Олександра Макуха і його рідні. Сестра розповідає, звільненням Сашка займалася вся сім’я , волонтери та офіцерський корпус і шлях цей був довгий. Що він в полоні сім’я почула в російських новинах і довго не знала, де він і чи живий. Ці дні були для близьких просто жахливими.
   Чекає Сашка і племінниця. Намалювала дядькові патріотичну листівку з надписом «Повертайся». Та це ще не все, свої малюнки герою передали і всі однокласники Марійки.
   Мама, ще одного полоненого, що ось-ось буде вдома ділиться, обмін сина зривався неодноразово. Його готові були обміняти лише на конкретну особу. В полоні Вадим був сто дев’яносто п’ять днів і весь цей час сам сидів у підвалі, куди не потрапляло й сонячне світло – ділиться жінка. Тож хлопець рахував кожен день. Те, що його нарешті відпустять - було новиною раптовою.
   І ось вони на Дніпропетровщині. Олександр розповідає, в полоні було важко, але трималися - бо знали заради чого.
   Вадим  же взагалі і не повірив, що його відпускають додому. Та тепер відчуттів не приховує:
   На зустрічі з журналістами хлопці розповіли, спочатку домовленість була про обмін трьох наших військових. За них віддали шість сепаратистів. Те, що серед тих був чоловік, якого вимагали за Вадима – стало приємною новиною. І вже чотири наших хлопці отримали можливість повернутися додому й обійняти рідних та близьких.