четвер, 10 грудня 2015 р.

Обіцяного три роки чекають.

   Обіцяного три роки чекають. Ось і дніпропетровські параолімпійки поїли усі жданики в очікуванні обіцяних владою автівок.
  У 2012 збірна України з волейболу сидячи завоювала бронзу на параолімпійських іграх у Лондоні. Керманичі області тоді запевнили, за перемогу кожній по автівці. Але ані залізних коней, ані грошової винагороди жінки досі не отримали.
   На тренування волейболістки-параолімпійки дістаються громадським транспортом. Жінки бідкаються, мало того , що незручно, ще й у годину пік чекати доводиться довго. А їм, як людям з обмеженими можливостями – особливо тяжко.
   Жінки згадують, дуже зраділи, коли почули від керманичів області , що за бронзу на параолімпійських змаганнях  у Лондоні отримають автівки. Кошти на придбання тодішня склад облдержадміністрації, у бюджет заклала, але влада змінилась, а гроші наче крізь землю провалились.
   Куди б не звертались відповідь одна – машини будуть. Ось тільки конкретних дат ніхто не називає.  Але проблема в іншому. Програма розрахована до 2016 року, тим часом строк її дії впевнено  добігає кінця. А гроші виділені тодішньою  владою наче зникли без вісті.
   Тож питання з автівками залишається відкритим. Щоб з’ясувати, чому  залізні коні досі не знайшли свого адресата , за коментарем ми звернулись до Дніпропетровської обласної адміністрації. Тож наразі чекаємо на їхню відповідь. А спортсменки сподіваються , що нарешті їх почують.